Бутовий камінь сьогодні досить часто застосовується в будівельних та оздоблювальних роботах, чудово поєднуючи найкращі характеристики міцності та естетичний зовнішній вигляд.
Не можна сказати, що бутовий камінь – це якась певна порода. Користуючись термінологією літераторів можна сказати, що це збірний образ, тому що до складу буту входять і доломіт, і вапняк, і пісковик, об’єднані лише максимальним розміром, який має відповідати 500 мм і вагою і не повинен перевищувати 50 кг.
Таким чином, бутовий камінь – це уламки гірських порід з певними розмірами та певною вагою, які отримані в результаті виробництва щебеню при розподілі його на різні фракції.
Вимоги до якості буту строго обмежують домішки 2% від загальної маси, не допускають перебування у його складі глини або мергелів, а також виключають розшарування та будь-які тріщини.
Галузь застосування
Бутовий камінь використовується для зведення та оздоблення наступних об’єктів:
1. Фундаменти споруд, які можна зарахувати до монументальних.
2. Інженерні споруди. До них можна віднести підпірні стінки та різні огороджувальні конструкції в неопалюваних спорудах.
3. Гідротехнічні споруди, такі як канали, колодязі, відстійники тощо.
4. Огородження невеликої висоти.
5. ощення доріг та тротуарів в елітних районах населених пунктів.
6. Ландшафтні та декоративні елементи.
7. Оздоблення цоколів та фасадів будівель та оздоблення парканів.
Фундаменти з буту привертають увагу будівельників тим, що вони не вимагають армування, роль якого виконують кам’яні пластини.
Для гідротехнічних споруд розміри бутового каменю потрібні трохи менше, ніж зазначені вище. Вага має не перевищувати 30 кг, а розмір обмежуватиметься 300 – 350 мм.
Особливо ефектно виглядають виконані з цього матеріалу гірські альпійські, декоративні басейни, фонтани, обрамлення для квітників і газонів.
Технічні характеристики та класифікація
1. Основною характеристикою бутового каменю є опір на стиск. Саме цей параметр визначає марку матеріалу, що коливається від 100 до 1200. Іншими словами, бутовий камінь може витримувати навантаження на стиск від 100 кг/см2 до 1200 кг/см2.
2. Морозостійкість буту повинна бути не нижчою за 15 циклів. Тобто матеріал піддається заморожуванню та розморожуванню не менше п’ятнадцяти разів і це не вплинуло на його несучу здатність. Марки бутового каменю за цим показником може бути від F15 до F300.
3. Лещадність є дуже важливою характеристикою бута. Поняття лещадності дозволяє визначити співвідношення в камені голчастих і плоских зерен. За цим показником бут ділиться за п’ятьма групами від V групи (35-50%) до I групи (менше 10%).
4. Радіоактивність матеріалу ділиться на два класи:
І клас (до 370 Бк/кг) для застосування буту в умовах житлових районів та населених пунктів;
II клас (понад 370 Бк/кг) для застосування каменю у промисловому будівництві.
Існує ще один абсолютно індивідуальний показник, що характеризується тональністю звуку, що видається каменем після удару молотком. Чим більш дзвінко і рівно відбувається звучання, тим менше різних домішок у камені, тим однорідніша його структура.
Види бутового каміння
1. Промислові бут. Являє собою камінь скельних порід, отриманий вибуховим методом і пройшов переробку в дробильних машинах, що знаходяться на підприємствах з випуску щебеню. Найчастіше цей вид буту видобувають у кар’єрах розкривним способом. Після вибухових робіт одержують «агрегатний» камінь, який вивозиться з кар’єру для подальшого фракціонування. Найбільш підходящими породами для одержання промислового буту є вапняк і пісковик, які за своїми фізико-хімічними властивостями повністю задовольняють потреби будівельників. З промислового буту зводяться такі відповідальні споруди, як греблі, греблі, мостові опори, фундаменти промислових об’єктів.
2. Декоративний бут – це бутовий камінь, що пройшов обробку для оздоблювальних робіт і має такі відмінні риси:
– Його розміри коливаються від 150 до 300 мм.
– Конфігурація кожного каменю повинна нагадувати диск, що дозволить при обробних роботах трохи збільшувати товщину стіни або огорожі.
– Підвищені вимоги до чистоти кожного каменю, що передбачають його зачистку перед укладанням.
– Вимагає додаткової обробки кромок для припасування при укладанні або для створення певного малюнка.
Добувається декоративний бут виключно вручну, оскільки тільки дбайливе ставлення до поверхні дозволяє зберігати його неповторність і художню цінність. Особливо великий попит мають декоративні камені, які протягом століть на своїй поверхні отримали відбитки трав, гілок мохів, у своєму тілі мають вкраплення інших геологічних порід. Цей відбиток часу надає їм чарівність старовини. У наш час існують технології, що дозволяють штучно зістарити камінь. Всі ці чинники значно підвищують вартість декоративного буту.
3. Округлий бут – це камінь, який видобували з водойм або піддавали спеціальної обробці, в результаті всі краї набули округлих обрисів. Дуже часто подібні камені зустрічаються в тих районах, де в льодовиковий період відбувалися тектонічні зрушення, які перекочуючи каміння, надавали їх поверхні неправильним обрисам з округлими сторонами. Саме їх у просторіччі називають «бруківками». Можна сказати, що саме округлий бут один із найдавніших кам’яних матеріалів, який використовували і в Стародавньому Єгипті, і в Римі. Найчастіше він застосовуються для:
– Мощення доріг та площ.
– Зведення фонтанів та декоративних басейнів зі штучними гротами.
– Обрамлення клумб та газонів.
– Створення декоративних підпірних стін.
– Створення ексклюзивних елементів ландшафту.
4. Постелистий бут має форму паралелепіпеда і його можна повною мірою назвати прообразом сучасної цегли. Він отримав свою назву від найменування верхньої та нижньої граней каменю, які муляри називають «постіллю». Товщина плит для одержання постелистого буту становить не менше 70 мм. З нього зводять огорожі, створюють декоративні бордюри, обробляють цоколі будівель.